Робота за сумісництвом

Версія для друкуВерсія для друку

Робота за сумісництвом.

Виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі,  організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом вважається сумісництвом.
У зв’язку з вищезазначеним, із двірником, який має виконувати обов’язки сторожа у вільний від основної роботи час, слід укласти строковий трудовий договір. Тобто, двірника приймають на посаду сторожа за сумісництвом, оскільки у нього є основне місце роботи.
Відповідно до вимог частини першої статті 1021 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Водночас, слід врахувати, що відповідно до вимог частини першої статті 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Крім того, при нарахуванні заробітної плати слід врахувати вимоги статті 94 КЗпП України, якою передбачено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, статті 95 КЗпП України щодо мінімальної заробітної плати, статті 106 КЗпП України щодо оплати роботи в надурочний час, статті 107 КЗпП України щодо оплати роботи у святкові і неробочі дні.

Роз'яснення надав головний державний інспектор відділу з питань дотримання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів у Полтавській області Ковтун В.
 

Наверх ↑